Такі смачні іванівські дикороси – складова української кухні

трави дикороси

Одна з принад нашого Ягорлицького краю – збережені від шкідливого впливу цивілізації дикорослі трав’янисті рослини, які можна вживати не тільки як допомогу від певної хвороби.

Багато  таких рослин наші прадіди використовували у повсякденному харчуванні, а сьогодні вони просто забуті.  На кожному кроці в околицях Іванівки, та навіть на подвір’ї садиби вони ростуть… Тільки простягни руку і візьми – ось вони, подарунки природи. Зусилля і час, проведений за збором корисних трав, збагатять наш стіл, зроблять більш повноцінним повсякденне харчування. Так я почала займатися “зеленим полюванням”. Так, є їстівні польові рослини, які часто вживаються в кулінарії, для заварювання запашного чаю нашими односельцями: дикий щавель, сагова м’ята, чебрець, кропива, листя плодових дерев. Але, як бачите, список куценький.

А я, наприклад, до зеленого борщу додаю окрім традиційної зелені (щавлю, петрушки, кропу, кропиви, цибулі) ще й листя подорожника, щириці, лободи, лілейника. Виготовляю квас із квіту бузини, сироп з акації, печу млинці з квіткамі бузини і акації.  Для вітамінних добавок, гарячих тонізуючих напоїв можна використати свіжі і сушені рослини лободи, подорожника, корені пирію, лопуха.

В коренях, кореневищах і плодах накопичується багато крохмалю, інсуліну, цукрів, білків, у насіннях – жирів. По калорійності дикі рослини не уступають культурним. Окремі трави, наприклад, кропива, щавель, хвощ, значно перевершують по вмісту вітаміну C багато овочів і плоди.

Дикоросла зелень потрібна не тільки для підвищення калорійності їжі, яку можна заповнити за рахунок інших продуктів, але й для поліпшення смакових якостей, для збагачення раціону харчування вітамінами, мікроелементами та іншими біологічно активними речовинами. Багато рослин, будучи одночасно харчовими і лікувальними, використовуються дієтологами.

Дикі їстівні рослини для багатьох майже невідомі. Не всі знають, що з подорожника, який росте в нас під ногами, можна приготувати салат або суп. Стебла, квіти і корінь диких харчових рослин можна подавати до столу в тушкованому, смаженому вигляді і навіть зацукрованими в сиропі. Переваги добавки в соління, квашення і маринади листків м’яти, дуба разом з городніми рослинами загальновідомі. Добавка листків звіробою, материнки, липового цвіту поліпшує аромат різних напоїв, надає їм цілющі властивості. Таких прикладів можна навести безліч.

Багато рослин можна заготувати на зиму. Їх можна висушити, щоб узимку використовувати як приправу до супів і соусів, м’ясних, рибних і круп’яних блюд. Можна засолити, заквасити і потім додавати в кулінарні блюда замість капусти і іншої овочевої зелені. З рослин, багатих крохмалем, інсуліном і цукрами, можна приготувати солодкі кондитерські вироби. Виявляється, дуже різноманітними можуть рецепти страв з використання цих «екзотичних» для нас рослин. Головне, дійсно правильно їх збирати, зберігати и використовувати. Кажуть часто, що те, що корисне для харчування, не завжди смачне. Та це не стосується їстівних дикоросів, у нашій родині і серед наших гостей такі страви мають завжди успіх.

Так поступово заповнюється новими рецептами з навколишніми дикоросами мій кулінарний записник! Приїздіть на гостину – переконаєтеся власноруч.